Про нас

Мокрицький Георгій Павлович [28.01.1952, м. Житомир] – український журналіст, літератор, публіцист, видавець, краєзнавець, фотохудожник, історик архітектури, громадський діяч. Заслужений журналіст України (1993), член Національної Спілки журналістів України (1983), член Національної Спілки архітекторів України (1995), голова Житомирської обласної організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури (з 2011). Закінчив (1974) Житомирський сільськогосподарський інститут (нині Житомирський Національний агроекологічний університет).

Автор біографічних наукових нарисів про етнографа В. Г. Кравченка, геолога, академіка П. А. Тутковського, орнітолога, краєзнавця В. І. Бруховського в збірнику “Репресоване краєзнавство”, випущеного Інститутом історії НАН України (у співавторстві з М. Ю. Кострицею, 1992); біографічних нарисів у збірнику “Українські імена у світовій науці: Аксіоми для нащадків” (у співавторстві з Д. М. Доброчаєвою, Львів, “Каменяр”,1991; перевидання Львів, “Каменяр”, 1992); біографічних ілюстрованих нарисів про академіка М. І. Усановича (1994), українського композитора В. С. Косенка (у співавторстві з І. Є. Копоть, 1996) та німецького історика і видавця Ніколауса Арндта (у співавторстві з Т. А. Шибінською, 1998); статей у “Географічній енциклопедії України”, науково-краєзнавчих збірниках, часописах (в тому числі й зарубіжних), зокрема, в німецькому історико-краєзнавчому збірнику “Wolhynishe Hefte” (Волинські зошити). Автор понад 30 книжок з краєзнавчої тематики.

У 1997 заснував приватне краєзнавче видавництво “Волинь” і є його головним редактором. Георгій Мокрицький є упорядником, видавцем і автором тексту і деяких ілюстрацій сувенірного кольорового фотоальбому “Житомир” з текстами українською, російською, англійською, німецькою, французькою і польською мовами, а також ілюстрованого архітектурно-краєзнавчого нарису “Житомир”.

Автор і видавець декількох популярних краєзнавчих книжок для дітей: “Розповіді про Житомир”, “Абетка Житомир” та “Популярної енциклопедії води” (у співавторстві  з В. В. Зубрицьким). Засновник і видавець популярних краєзнавчих серій книжок “Житомир. Пам’ятки рідного міста” (разом із М. Ю. Кострицею), “Видатні постаті Житомирщини”, “На карті міста”, “Історія трудових колективів Житомирщини” і мемуарної серії «Я розповім вам…: Розповіді житомирян про себе і своє місто».  

Є ініціатором і автором видавничого проекту “Енциклопедія Житомира”, в якому вийшла капітальна праця – довідково-енциклопедичне видання “Вулиці Житомира” (2007), “Пам’ятки Житомира” (2008). Готуються наступні томи цієї енциклопедії. В 2010 видавництво “Волинь” випустило презентаційний фотоальбом “Житомирщина” з текстами українською, російською, польською та англійською мовами, що дістав, як і решта його краєзнавчих книжок, багато схвальних відгуків і користується великою популярністю.

У 2011 розпочато випуск книг у рамках проекту “Цікава Житомирщина”. У першому томі цього видання вміщено інформацію про 1021 пам’ятку та туристичний об’єкт восьми районів Житомирщини (за абеткою) та 620 фотоілюстрацій. Георгій Мокрицький – автор містознавчого довідника “Весь Житомир”, що вийшов тиражем 20 тисяч примірників, кількох довідників про вулиці Житомира, книжок про пам’ятки історії і архітектури. Професійно займається фотографуванням і ілюструє свої статті у пресі та книгах переважно власними фотознімками.

Автор монографії (у співавторстві з Д. М. Доброчаєвою) про одного з перших президентів Академії Наук України академіка В І. Липського. Автор посібника з історії України для учнів 9-х класів з краєзнавчим матеріалом по Житомирщині (у співавторстві з Л. В. Котенко, 1998, 1999), біографічних довідників “Журналісти і засоби масової інформації Житомирщини” (у співавторстві з В.С. Киричанським, 1994), довідників “Архітектори Житомирщини” (у співавторстві з О.Р. Борисом, 1996 та 2004), довідково-енциклопедичного видання «Визначні працівники архітектурно-будівельного комплексу Житомирщини: XVIII – XXI ст.» (2008).

Плідно співпрацює з вищими навчальними закладами та науковими установами Житомира, зокрема, з Державним архівом Житомирської області. Брав участь у підготовці і випуску у своєму видавництві серії науково-довідкових видань, путівників по фондах Державного архіву Житомирської області.

Також працює в спеціалізованому напрямку – картографії. Автор, розробник і видавець серії картографічних матеріалів про Житомир. Його інформацією користуються як місцеві, так і всеукраїнські сайти Інтернету.

Написав низку статей, в яких на підставі власних досліджень уперше розповів про маловідомих, забутих, репресованих земляків, про пам’ятки історії і культури Житомира. На підставі ряду таких публікацій були встановлені пам’ятні і меморіальні дошки, перейменовані або названі нові  вулиці (публікації про В. Липського, І. Огієнка, А. Любовича, С. Ріхтера, К. Гейнча, О. Клосовського, О. Шумського, М. Усановича, І. Фещенка-Чопівського та ін.), а також прийнято рішення про організацію літературно-мистецького музею в будинку, в якому народився Святослав Ріхтер.

Один з ініціаторів створення Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині (1991) і його віце-голова, член редколегії Всеукраїнського науково-популярного журналу “Краєзнавство”. Упродовж багатьох років листуючись і зустрічаючись з нащадками, родичами, знайомими багатьох видатних уродженців Житомирщини, зібрав унікальний особистий архів аудіозаписів і фотознімків.

Ряд книжок та інших видань Георгія Мокрицького (розрахованих на іноземного читача) надруковані, окрім як українською, також  російською, польською, французькою, німецькою, англійською мовами. Вони викликають жвавий інтерес зарубіжних читачів і, перш за все, представників діаспори. Наприклад, в американському місті Санта-Барбара, в місцевій школі було проведено урок українознавства на базі фотоальбому «Житомирщина» (видавництво «Волинь», 2010).

Активно співпрацює з радіо та телебаченням. Автор, ведучий і учасник циклів передач з краєзнавчої тематики на Житомирському обласному радіо, радіостанції “Житомирська хвиля”, телеканалі “Житомир”, обласному телебаченні. Учасник краєзнавчих телесюжетів, що демонструвалися по республіканських телеканалах “Перший національний”, “1+1″, “Інтер”, “Тоніс”. Автор ідеї, сценарію, постановник зйомок і учасник сюжетів у краєзнавчому телесеріалі “Житомирські образки”, що виходить в ефір з січня 2012.

Співпрацює з багатьма часописами, газетами та іншими періодичними виданнями України. Зокрема, Всеукраїнською газетою “День”, міжнародною газетою “Секретные материалы”, газетою «Комсомольская правда в Украине», часописом Національної Спілки архтектурів України «Особняк» та ін.

Проводить захоплюючі групові і ексклюзивні екскурсії по Житомиру та історичних поселеннях області не тільки для житомирян і гостей з інших міст України, але й росіян, поляків, німців, англійців, американців, французів, ізраїльців тощо.

У Житомирській філії Київського інституту бізнесу і технологій викладає з 2009/10 навчального року курс лекцій «Туристичний потенціал Житомирщини» зі спеціальності «Менеджмент туризму». 

Упродовж десятирічь зібрав унікальну краєзнавчу бібліотеку, що налічує понад 1300 томів історико-краєзнавчих, біографічних, довідкових видань, творів наших земляків, наукових збірників і популярних видань.

Георгій Мокрицький – відомий в області і Україні громадський діяч. Член обласної та Житомирської міської містобудівних рад, заступник голови комісії з топоніміки Житомирської міської ради (заснована з його ініціативи у 1983). Розробник концепції поліпшення топонімічного ландшафту Житомира, ініціатор повернення історичних назв більшості вулиць та  майданів міста.

Ініціатор встановлення меморіальних, пам’ятних та анотаційних дошок видатним землякам (Олександру Шумському, Миколі Бєрдяєву, Павлу Тутковському, Сергію Корольову, Михайлу Грушевському та ін.), частина з яких виготовлена  і встановлена за його власні кошти.

За багаторічну діяльність на благо міста Георгій Мокрицький нагороджений Житомирською міською радою почесною відзнакою “За заслуги перед містом” III ступеня (1997), а за підготовку і випуск високохудожньої фоторозповіді-альбому про історію  міліції Житомирщини – почесним знаком УМВС України “За заслуги перед міліцією”. Неодноразово відзначений почесними грамотами Житомирської облдержадміністрації, обласної ради, Державного комітету України з радіомовлення і телебачення, правління Національної Спілки архітекторів України, Головної ради Українського Товариства охорони пам’яток історії і культури, Патріарха Київського всія України-Руси Філарета, Київського інституту бізнесу і технологій тощо. У 1992 правлінням Всеукраїнської Спілки краєзнавців йому присвоєно звання “Почесний член Національної Спілки краєзнавців України”.